В інтернеті в теленовинах подається, як смільчаки дозволяють собі противитися волі Божій і не визнавати провидіння Божого про світ. Їм видається, що Спаситель був здатний тільки розп’ястися за спасіння, і тільки за них, а вони вже будуть світом правити за своїм міркуванням. Про таких смільчаків оповідає Святе Письмо. Господь обрав царем Саула. Саул поки не відчув смаку влади до тих пір Дух Святий огортав його і руками його Господь давав перемоги ізраїльтянам. 1 Цар.11,6.11-13. Та пізніше Саул став самовпевнений і Господь відступив від нього. Господь відступає від всіх (без Бога) самодостатніх. 1 цар.15,22. Самовпевненість у собі «великому» – це наслідування помилки Денниці, який захотів бути самодостатній без Бога. Господь наш Ісус Христос звертається до нас: «будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» Мт.5,48. Це заклик наслідувати чесноти Ісуса Христа, бо – каже Христос – Я в Отці, а Він Мені. Так жила Пресвята Богородиця. Ісус Христос був всюди зразковий: і в життєвому шляху і в дискусіях з ненависниками та Своїми вбивцями і з представниками влади і з народом, бо виконував волю Отця Небесного, а Своєї волі не шукав: «нехай буде воля Твоя…». Саул у Бога втратив ласку, бо не корився провидінню Божому і воював проти Його провидіння. Він поривався вбити Давида, щоб успадкувати родове, спадкоємне царство, але без Бога. Та Господь відкинув Саула і його рід, а обрав Давида, наперекір міркування Саула, і робить царство сина Єссея, «мужа по серцю Своєму» – Давида, родовим до приходу Месії. 1 цар.16,13.
Давид терпить випробування. Син Давида Авесалом пішов війною проти батька царя Давида. Давид з царського двору утікає за Йордан. Семей з покоління Веніаміна з якого походив цар Саул, зустрів царя Давида, який втікав від сина з царського двору за Йордан і прийнявся проклинати Давида. Давид його наругу приймає благодушно. Коли Давид повернувся на царство Семей на колінах вибачається за своє зухвальство. 2 Цар.19,16.18. Давид не відомстив йому згідно закону за зневагу Божого помазаника. Давид залишає царем сина Соломона сам відійшов у вічність. Соломон обмежує Семея діяльністю в межах міста Єрусалима. 3 Цар.2,36-46. Семей слово клятви переступає і гине. Сам на себе стягнув передчасну ганебну смерть.
Таких семеїв завжди вистачає. Вони сидять на м’яких стільцях і тільки вичікують на помилку свого нелюба і правда чи неправда, помилка чи благородне діло піднімають пересуд, розголос роблять заколот бо їм це не подобається. Є над світом Господь Бог, і Він, якщо створив світ то й уміє ним управляти. Невже може щось у світі відбути без волі Божої? Бунтівникам здається, що вони мають вплив на процес прогресу, чи регресу світу.
Дорогі семеї, навіщо бунтуватися проти волі Божої. Бог семеям не довірив бути ні сторожами, ні правителями світу. Невже Господь наробив помилок, керуючи світом і семеї мусять пильнувати і виправляти помилки Божі? Коли семеям було вигідно то використовували ім’я Вселенського патріарха, ховалися за нього, спекулювали його іменем, а навіть торгували його авторитетом, бо було зручно і корисно. З якихось корисливих міркувань стало некорисно ховатися за того ж Вселенського патріарха і прийнялися його бруднити, безславити і проклинати, того самого Вселенського патріарха. Ті самі засоби, наклепи, очорнення, безчестя накидають на чесне ім’я п’ятого президента України, Порошенка Петра Олексійовича . Невже для такої брудної потреби Вас семеїв Бог створив? Апостол Павло застерігає. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумi, то Бог вiддав їх перекрученому розумовi — чинити неподобства, так що вони сповненi всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповненi заздрості, вбивства, чвар, лестощів, лихих звичаїв, обмовники, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гордовитi, винахiдливі на зло, непокірнi батькам, безрозсуднi, непримиреннi, нелюбовнi, клятвопорушнi, немилостивi. Вони знають праведний суд Божий, що хто чинить так, вартий смерті; однак не тiльки самі таке роблять, але й тим, що роблять, сприяють. Рим.1, 28-32. 1Тим.1,10. 2Тим 3,3.
Не трагедія коли людина помре, бо всі мусять померти. Трагедія в тому, що коли ти бігаєш за метеликами чужих помилок, а про своє і ближнього спасіння не турбуєшся, не зростаєш в чеснотах, тобі тут на землі дарма заважати людям здобувати чесноти для неба і виконувати предвічне Боже провидіння. Господь Бог може твоїми руками звершувати волю Божу, а коли не хочеш бути знаряддям Божим на добро то, як вище апостол Павло показав, будь добрий прийми винагороду за своє таке життя у вічності.
митрополит Данило
