Скажу душі моїй: душе, багато добра лежить у тебе,
Лк 12:19
на багато років: спочивай, їж, пий, веселися.
Господь Бог створив людину за Своїм образом, тобто дав людині частку розуму такого як у Господа Бога. Сам Господь завжди діє. Створив світ за сім днів і про світ завжди турбується, промишляє. Ісус Христос про це говорить, що Отець Мій до нині діє і Я роблю (Ів 5:17). Всяку виноградну гілку, що приносить плоди, очищає, щоб приносила більше плода (Ів 15:2).
Та Святе Письмо подає і про спокій, що Господь через Мойсея сказав: завтра спокій, свята субота Господня (Вих 16:23). Що потрібно пекти, печіть, і що потрібно варити, варіть сьогодні.
День суботній є прообразом загробного буття в загробному світі, тобто в Царстві Небесному не треба буде обробляти поля, доглядати худобу. День суботній Господь звільнив від роботи, щоб людина вправлялася в прославлянні Бога. Прославляння Бога і священна участь в оспівуванні слави Божої буде заняттям людини в Бозі всю вічність. Тому треба тут створити базу духовну, шукати Бога прославляти Його і полюбити Його на всю вічність.
Господь виводить людину з рабства єгипетського і вводить в землю обіцяну, і каже: Я Сам піду і введу тебе в спокій (Вих 33:14). Це прообраз провидіння Божого про людину. Господь Сам Царство Небесне називає спокоєм на відміну земним клопотам, кривдам, обману…
Апостол Павло бачив блага Царства Небесного і констатує, що людське око такого блага не бачило, вухо про таке благо не чуло і на серце людині не приходило, що Господь приготував тим, які люблять Його (1 Кор 2:9).
Оце обітниця Господня. І буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній. Господь клявся, що дасть їм спокій зі всіх сторін і ніхто з всіх ворогів їх не устояв проти них; всіх ворогів їх Господь віддав в руки їх (ІНав 21:44). І жили Юда і Ізраїль спокійно, кожний під виноградником своїм і під смоківницею своєю (3 Цар 4:25).
Та не можна прийняти дари Божі і зневажати їх як блудний син. Господь устами пророка Ісаї навчає, що дощ і сніг сходять з неба і до хмар не повертаються, але напувають землю і роблять її спосібною родити і пророщувати, щоб вона давала насіння тому, хто сіє, і хліб тому, хто їсть (Іс 55:10). Дощ і сніг не можуть повернутися на хмари поки не виконають дорученого їм. Так кожна людина, прийнявши від Бога дари розуму, повноцінне тілесне здоров’я повинна творити добрі діла для слави Божої, а себе виховувати для слави в Бозі. Святе Письмо навчає, що ніхто не шукай свого, але кожний — користі другого (1 Кор 10:24). Господь коли створив людину доручив їй працювати в саду (Бут 2:15). А Сам Ісус Христос говорить про свій прихід на землю: Мені належить робити діла Того Хто послав Мене, доки день; бо приходить ніч, коли ніхто не зможе робити (Ів 9:4).
Так робив пророк Давид коли став царем і коли переміг ворогів свого народу, то не сказав як євангельський багатий чоловік: душе багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися. Давид здобув перемогу, а син його цар Соломон сказав, нині ж Господь Бог мій дарував мені спокій від всіх: немає противника і немає більше перешкод; і ото, я намірений побудувати дім імені Господа Бога мого, як сказав Господь батькові моєму Давиду, кажучи: син твій, якого Я посаджу замість тебе на престолі твоєму, він побудує дім імені Моєму (3 Цар 5:4). Чи ми так здатні на добрі діла Богові на славу, чи як євангельський багатий чоловік: спочивай, їж, пий, веселися…
Благословенний Господь, Який дав спокій народу своєму Ізраїлю, як говорив. Не залишилося невиконаним ні одного слова з всіх благих слів Його, які Він промовив через раба Свого Мойсея (3 Цар 8:56).
Про недбалий народ Господь каже, що Сорок років Я був дражнений родом цим, і сказав: той народ, блукає серцем; вони не пізнали шляхів Моїх, і тому Я поклявся в гніві Моєму, що вони не ввійдуть в спокій Мій (Пс 44:10). Недбалих, лінивих, зловмисних себелюбів Господь відкине як відкинув розпинателів Сина Божого.
Лінивого спокою, про який ми завжди мріємо, немає. Святі Божі дари розуму, фізичної сили треба використати на святі Божі справи. І жили Юда і Ізраїль спокійно, кожний під виноградником своїм і під смоківницею своєю. Так ми повинні брати на себе обов’язки життя. Хто вирішив створити сім’ю той повинен дбати про добробут сім’ї, навчити власним трудом жити в цьому світі і привести свою сім’ю до Бога. Хто обрав безшлюбну дорогу життя, той повинен виконувати свої обов’язки життя; тобто кожний що своїм трудом, від Бога дарованим розумом здобуде, той так забезпечить своє буття на всю вічність. Спаситель запрошує наслідувати Його. Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, і найдете покій душам вашим. Амінь (Мт 11:28).
