Пожертва-Донат

Що не так з нашими шлюбними стосунками?

Поділитися:
FacebookTwitter

Якось сколихнув мене зміст запитання духовних дітей про стосунки між чоловіком і жінкою у шлюбі, хлопцем та дівчиною поза шлюбом. Я розумів, що у цьому запитанні закладено бачення багатьох молодих людей в Україні. Але воно все одно було неочікуваним для мене, бо поставлене дитиною, яка ходить до храму і бере активну участь у житті Церкви, але побачене у світі залишило важкі шрами в її душі, її свідомості.

Зворушило мою душу ще й саме усвідомлення, що сьогодні не християни формують світ і визначають рівень морального життя суспільства, але саме світ формує моральну свідомість християн, а тому вони почувають себе в Церкві Христовій відчужено і самотньо, не знаходять відповідей і розуміння для свого християнського шляху, щоб самозречено і сміливо йти у світ та міняти його своїм благочестивим життям, палкою вірою в Господа нашого Ісуса Христа. Бути світлом для світу. Шум світу полонив наші душі і розум. Якщо світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж тоді темрява? Мт. 6,23.

Кожна людина обирає в певний час або монаше життя чи шлюбне. Більшість людей одружується і формує сім’ю. Поговоримо саме про сімейне життя. Як не прикро, але сьогодні є чимало людей, які зазнали краху в сімейному житті. Постмодерне українське суспільство має дві крайності, коли пропонує як обрати того єдиного чи ту єдину на все життя. Занепокоєні сумною статистикою розлучень або кількістю самотніх молодих людей, громадяни виробили шляхи реагування на такі виклики сьогодення. Одні швиденько придумують способи та шляхи, щоб якнайскоріше вступити у шлюб, інші зважуються на спільне позашлюбне життя, щоб придивитися до характеру партнера, набути досвіду, “попробувати” сімейного життя і лише тоді вирішити чи “узаконювати” ці стосунки.

Однак, запропоновані шляхи несуть в собі небезпеку для життя і є гріховними. Православна Церква вчить нас, що шлюб у всіх повинен бути чесний і ложе непорочне Євр. 13,4. Чому ж тоді наша українська громада має такий високий відсоток розлучень серед віруючих людей?

Перед тим як вступити у шлюб, люди знайомляться, але не для того, щоб добре одне одного вивчити. Це ми бачимо з того, що люди невдовзі після шлюбу розлучаються із частим обґрунтуванням, що не зійшлися характерами. Однак виникає запитання, хіба люди не знають одне одного добре перед тим як вступити у шлюб? Як може жінка не знати про те, що хлопець, з яким вона вступила у шлюб, є жорстоким і поводить себе неадекватно? Вийшла заміж за незнайому людину? Ось саме це й підтверджує спішність або легковажність молодих людей.

Розлучаються, бо вони не знали один одного, а контактували і зустрічалися лише для задоволення свого статевого потягу. Коли утворюються безшлюбні союзи, то познайомитися як слід в таких умовах люди не можуть. На заваді стоїть опанованість пристрастю і прагнення насолоди. Вони заважають адекватно, належно познайомитися з іншою людиною. Справа в тому, що коли інша людина є предметом пристрасті, похоті, то ти ідеалізуєш її, бачиш людину прекраснішою, ніж вона є насправді. Іншими словами, коли дві людини стоять занадто близько, вони не можуть розгледіти одна одну. І не важливо швидкоплинний був цей союз чи тривав певний “випробовувальний, ознайомчий” період.

З цієї ж причини свт. Василій Великий каже: якщо молоді люди вступлять у статеве життя поза шлюбом, то нехай не женяться після цього. Краще їм завадити в цьому, бо після цього вони бачитимуть один одного у викривленому світлі. Треба тримати певну відстань.

Ця дистанція формується коли ми дивимося один на одного з повагою, а не просто з закоханим пожаданням. Така закоханість нас робить сліпими. Люди, які живуть статевим життям до шлюбу, не можуть познайомитися один з одним гідно. Вони залишаються чужими, попри тілесну блискість і чуттєву пристрасть. Тому коли вони одружуються, пелена спадає з очей і вони запитують себе: як я міг стільки років не помічати що являє собою той, хто поряд зі мною? Ви не могли побачити один одного, бо ви ліпилися один до одного наче приклеєні. Якби ви тримали свої очі на необхідній для фокусування відстані, то змогли б побачити одне одного з необхідною чіткістю.

Це значить, що якщо зло зародилося до шлюбу, то як воно може перетворитися в добро у шлюбі? Коли обоє людей не мають стосунку до Церкви, хто благословить їх союз?

Тому слід починати спільне подружнє життя з правильного шляху, щоб рухатися вперед правильно і дійти до цілі. Розпочинати своє життя завжди треба з молитви. Бог завжди відповідає нам на наші молитви Своєю Благістю. Коли щось від Бога, це видно…

протоієрей Микола Йоник

Поділитися:
FacebookTwitter
Читайте також