Пожертва-Донат

Шлюб. Церковно-правове врегулювання питання шлюбних відносин за канонами Православної Церкви. частина 1

Поділитися:
FacebookTwitter

Канонічне право Православної Церкви перейняло з римсько-візантійського права визначення шлюбу і розвинуло його, базуючись на вченні Святого Писання та морального вчення Церкви. Таким чином ми можемо говорити про розвиток римського правового поняття «шлюб» в традиції Православної Церкви за наступними поняттями.

  1. Шлюб – це єднання чоловіка і жінки
  2. Шлюб – це співжиття протягом усього життя
  3. Шлюб – це взаємна участь в людському і божественному праві, а відтак – це Таїнство.

     Саме в такому окресленні слід розуміти всі канони й правила православного церковного права про шлюб. Майже всі вони уточнюють і докладно пояснюють таке канонічне розуміння шлюбу.

     Визначення «поєднання чоловіка і жінки» наголошує на єдності між чоловіком та жінкою й підкреслює принцип моногамності та взаємної згоди вступити у шлюб. Тому Свята Церква Христова вчить, що всяке плотське задоволення є розпустою.

     Розпуста – це узагальнений термін для визначення різної аморальної поведінки. Тому покута за неї повинна лікувати пристрасть, щоб очистити особу і щоб вона могла причаститися святих Христових Таїн. В основі канонічного права закладене розуміння, що до причастя Святих Таїн Христових не можна приступати в оскверненому стані.

     За вчинення розпусти святий Василій Великій постановляє у 59-му каноні, що розпусник відлучається від причастя Святих Таїн на сім років, при чому тут мається на увазі всякий статевий акт неодруженого чоловіка і жінки. Життя в блуді не є згідно 26 канону Василія Великого церковним шлюбом.

Отже, шлюб у канонічному розумінні Православної Церкви є «поєднання чоловіка і жінки», що, як завважено вище, наголошує на єдності між чоловіком та жінкою й підкреслює принцип моногамності та взаємної згоди вступити у шлюб.

Григорій Ніський, пояснюючи канон Василія Великого, вчить, що всяке плотське задоволення (ἐπιθυμία καὶ ἠδονή) виражає слабкість і нечистоту душі. Під плотським задоволенням, яке є гріхом, розуміється розпуста, перелюб, полігамія, гомосексуальні стосунки.

      1.1 Розпуста (аморальна поведінка)

 За вчинення розпусти свт. Василій постановив у 59 правилі, що розпусник відлучається від причастя Святих Таїн на сім років, при чому тут мається на увазі всякий статевий акт неодруженого чоловіка та жінки (lex generalis). Блуд не є за 26 правилом Василія Великого церковним шлюбом. Тому слід виокремити поняття “розпуста” для тих, хто має позашлюбні статеві стосунки. Свт. Василій конкретизує два визначені випадки блудодійства, які караються найстрогіше:

а) Блуд, який вчинений насильницьким шляхом. Тут конкретизується, що йдеться про взаємну згоду саме у шлюбі. Хто викраде жінку, відлучається від причастя на три роки (правило 30 Василія) і мусить повернути її або нареченому або сім’ї. Не карається таке викрадення, якщо воно сталося без насильства і жінку не було зґвалтовано. Якщо жінку буде залишено викрадачу і вони обоє згідні, можуть одружитися (правило 22 Василія Великого). Однак покарання на чотири роки і в цьому випадку накладається на викрадача. Жінка, яку зґвалтували, не піддається відповідно до 25 правила Василія Великого покаранню.

б) Строгіше караються служителі церковні за вчинення lex specialis

Згідно 3-го правила Василія Великого диякон, який після рукопокладання (висвяти) вчинив гріх блуда, повинен бути позбавлений свого сану, але нехай не відлучається від спілкування з Церквою. Якщо диякониса зблудила з язичником, відлучається на сім років від причастя Святих Таїн, однак може протягом цих років приносити покаяння (канон 44). Дяк (чтець) або паламар, який до шлюбу возліг зі своєю нареченою, повинен за каноном 69 святого Василія на один рік бути відлучений від служіння і залишається без поставлення у вищі ступені служителів Церкви, а якщо без заручин таємно зляжеться з нею, нехай припинить служити. Канон 6-й забороняє любодіяння з черницями і вимагає всіляко розривати таке єднання.

1.2 Перелюб (подружня зрада)

За перелюб (подружню зраду) канон 58 Василія Великого повеліває загалом 15 років покарання. У каноні 39-му цей святий отець Церкви постановляє: «жінка, котра живе із перелюбником, сама є перелюбницею протягом усього часу співжиття». Перелюб має наслідком, що перелюбнику чи перелюбниці після розлучення не дозволено одружитися із жінкою чи вийти за чоловіка, з якими вони, перебуваючи в шлюбі, вчинили перелюб. Василій Великий подає також і «обґрунтування» покарання в разі вчинення перелюбу, а також подає наступні додаткові обставини, за яких розлучення може бути дозволено. Василій Великий виклав перелік серйозних причин для розірвання шлюбу і розлучення, у канонах 31, 35, 36, 46:

а) Зникнення

Зникнення, тобто довготривала відсутність вдома, але при цьому чоловік чи жінка, що залишилися вдома, нічого не знає про місце перебування свого зниклого члена подружжя. Це може бути в деяких випадках легітимною підставою для визнання розірвання шлюбу дійсним. Церковно-правові джерела розрізняють між зникненням цивільного і зникненням солдата.

Зникнення цивільної особи

Згідно римського права дружина, чоловік якої навіть із обґрунтованих причин тривалий час був відсутнім, мала підставу і право розірвати шлюб і одружитися вдруге. Однак, Церква не дозволяє жінці розривати шлюб з чоловіком, посилаючись саме на ці обставини.

Це видно дуже чітко з канону 93 Трульського собору, який дослівно повторює канон 31 Василія Великого про те, що жінка, чоловік якої відсутній чи зник безвісти, вчиняє перелюб, якщо вийде за іншого чоловіка до того як їй стане достеменно відомо, що її чоловік помер.

Обидва канони вчать, що слід відштовхуватися від того, що зниклий чоловік повернеться, а зникнення не може бути визнане шляхом лише припущення, що він помер.

Зникнення військового

Про безвісти зниклого солдата канон 36-й Василія Великого повеліває: дружини воїнів, котрі пропали безвісти, якщо зійдуться з іншими, підлягають такому ж осудженню, як і ті, котрі не дочекалися повернення своїх відсутніх чоловіків. Цей випадок ми розглянули вище.

Утім, ця справа достойна деякої поблажливості, оскільки більш імовірним може бути висновок про смерть зниклого воїна, який не повернувся з війни. Канон 93 Трульського собору повторює в цьому випадку канон Василія Великого, але він додає ще й заключне речення: Якщо ж після деякого часу повернеться воїн, дружина якого, з причини довготривалої відсутності його, з іншим чоловіком з’єдналася, то, якщо побажає, нехай забере собі свою дружину: при цьому нехай подасться прощення її незнанню, так само і чоловікові, що спільно жив з нею у другому шлюбі.

В основі усіх цих законів лежить принцип, що звільнення від попереднього шлюбу і вийти вдруге жінці лише тоді дозволяється, коли буде за можливості остаточно доведено про смерть її чоловіка. Правило 36 Василія Великого і правило 93 Трульського собору розрізняють таким чином при другому заміжжі жінки військового дві групи:

  1. Жінки, які відразу виходять заміж, не чекаючи на повернення чоловіка з війни і не дослідивши загинув він чи живий, чинять непрощенний перелюб.
  2. Жінкам, які після тривалого часу очікування і вивчення всіх обставин прийшли до переконання, що їх чоловік загинув на війні.

Останнім Церква може подати звільнення від шлюбних зобов’язань та надати дозвіл на другий шлюб, як про це засвідчує рішення Синоду Вселенського патріархату від 1250 і 1254 років.

Скільки саме часу треба зачекати від моменту, коли з’явилися підозри про смерть чоловіка, чітко не визначається канонами. Пізніша церковна практика схилилась до того, що слід зачекати п’ять років. В такому випадку другий шлюб розглядається як законно укладений. Проте він одразу визнається недійсним, якщо солдат всупереч очікуванням повернувся до дому живим.

Повернувшись до дому чоловік може свою жінку знову взяти до себе, але має право й відцуратися від неї, оскільки вона згідно описаного вище та у відповідності до канонів 9 і 21 святого Василія Великого безсумнівно є перелюбницею. При цьому ні жінка ані другий чоловік, якому обставини про її першого чоловіка не були відомі, не караються, тому що Церква виходила з того, що чоловіка немає більше в живих. А це є достатньо пом’якшуючою підставою.

Якщо чоловік, який повернувся до дому, відцурається від своєї жінки, що вступила у співжиття із другим чоловіком, їй не дозволяється  продовжувати перебувати у шлюбі з чоловіком із другого шлюбу через наявність такого недоліку, як перелюб. Якщо жінка відмовиться покинути чоловіка з другого шлюбу, до неї застосовується вся строгість, яка належить винному у перелюбі.

            б) злісне покинення шлюбного співжиття

Якщо чоловіка покине дружина без причини, йому дозволяється вступити у другий шлюб (канон 35 Василія Великого). Жінці, яку покине її чоловік, згідно канону 48 Василія Великого не дозволяється більше вступати у шлюб, якщо її покинув чоловік з вини її перелюбу. Чоловік, який залишає свою жінку і одружується з іншою, є винен в перелюбі і мусить за каноном 77 Василія Великого сім років провести в покаянні. Також жінка, яка живе з одруженим, є перелюбницею.

Вдові ж допустимо шукати нового чоловіка, який не перебуває у шлюбних відносинах. У каноні 46 святого Василія закладено виняток для врегулювання несвідомого вчинення перелюбу. Тут описується випадок, коли жінка бере шлюб з одруженим чоловіком, якого покинула дружина, але вона про його шлюб не знала нічого. Оскільки вона по незнанню стала винною у перелюбі, їй не забороняється після цього брати шлюб, якщо перша дружина чоловіка повернулася до нього.


підготував прот. Микола Йоник

Поділитися:
FacebookTwitter
Читайте також

Warning: Undefined array key 0 in /var/www/ch4f17e65d/www/orthodox.in.ua/wp-content/themes/PDC/single-authors-posts.php on line 198

Warning: Attempt to read property "slug" on null in /var/www/ch4f17e65d/www/orthodox.in.ua/wp-content/themes/PDC/single-authors-posts.php on line 198
Відео
Аудіо

Warning: Undefined array key 0 in /var/www/ch4f17e65d/www/orthodox.in.ua/wp-content/themes/PDC/single-authors-posts.php on line 235

Warning: Attempt to read property "name" on null in /var/www/ch4f17e65d/www/orthodox.in.ua/wp-content/themes/PDC/single-authors-posts.php on line 235
Відео
Аудіо

Warning: Undefined array key 0 in /var/www/ch4f17e65d/www/orthodox.in.ua/wp-content/themes/PDC/single-authors-posts.php on line 235

Warning: Attempt to read property "name" on null in /var/www/ch4f17e65d/www/orthodox.in.ua/wp-content/themes/PDC/single-authors-posts.php on line 235
Відео
Аудіо

Warning: Undefined array key 0 in /var/www/ch4f17e65d/www/orthodox.in.ua/wp-content/themes/PDC/single-authors-posts.php on line 235

Warning: Attempt to read property "name" on null in /var/www/ch4f17e65d/www/orthodox.in.ua/wp-content/themes/PDC/single-authors-posts.php on line 235