Провокація у Чернівцях як свідомий виклик Українському Православ’ю

Наприкінці травня 2021 р. очільник УГКЦ Святослав (Шевчук) учинив чергову провокацію проти Українського Православ’я, залізши на територію колишньої Резиденції митрополитів Буковини та Далмації, нині ж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, з нагоди т.зв. етнодуховного «Обнова-Fest», під час якого він зі своїм оточенням вдерся не тільки на територію, а й у православні храми ПЦУ. Ми не будемо тут казати про реакцію православних буковинців, яка дуже добре викладена в статті буковинського журналіста Василя Козьмика⁹⁶, а проаналізуємо з релігійної та суспільної позицій, чому ці дії активістів греко-католиків є саме цинічною провокацією.

Релігійний аспект

На Буковині, як ми вже відзначали, ніколи не було окремої єпархіальної структури УГКЦ. Тим більше, греко-католики жодної хвилини не володіли резиденцією Буковинських православних митрополитів, це був суто православний духовний, адміністративний та освітній центр аж до закінчення ІІ світової війни. Його експропріація під потреби Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича була ідентичною
експропріації власності УГКЦ совєтською владою. Вже 30 років лунають вимоги про передачу цього комплексу його законним власникам…

Але ми будемо виходити з сучасного стану. Храми Резиденції Буковинських митрополитів уже передані в користування ПЦУ (раніше –УПЦ КП) – тому це не «музей», як представляють деякі речники греко-католиків, а діючі храми. Отже, варто було дотриматися певного міжконфесійного «кодексу ввічливості».
Оскільки храми Буковинської Резиденції православних митрополитів не є «екскурсійно-музейними експонатами», бо в них здійснюються регулярні богослужіння, зважаючи на міжконфесійний етикет, очільник
УГКЦ перед їх навідуванням мусив звернутися з відповідним листом до Предстоятеля ПЦУ за дозволом. У випадку позитивного рішення,мусив супроводжувати православний архієрей. Те, що там були світські представники державної влади та університету, рівнозначно тому, якби очільник Львівської обласної державної адміністрації привів православних архієреїв до церкви св. Юра у Львові без відома та згоди архієреїв УГКЦ.

Крім того, присутність очільника УГКЦ та його архієреїв на подвір’ї православного храму, яке вони визначають як «державне подвір’ї університету», навіть без формальної згоди не тільки Предстоятеля ПЦУ, а й архієпископа Германа (Семанчука), який офіційно призначений адміністратором у храми резиденції, також суперечить нормам міжконфесійних відносин. Такий підхід є фактичною згодою Святослава (Шевчука) із совєтським відношенням до Церкви, зокрема і УГКЦ, коли комуністи на свій розсуд конфіскували (розкрадали) церковне майно. Де-факто – це, до певної міри, є легітимізацією Львівського псевдособору 1946 р., проведення та рішення якого також були здійснені за вказівкою совєтської влади. Вочевидь, коли є привід «хапати те, що погано лежить»⁹⁷, греко-католиків це мало хвилює.

Суспільно-державна провокація УГКЦ в Чернівцях

Для розуміння того, чому т.зв. «Обнова-Fest» у Резиденції митрополитів є реальною суспільно-державною провокацією греко-католицьких очільників, потрібно подивитися на офіційний статус цього дійства.

Коли ми спитаємо пересічного православного буковинця про статус цього фестивалю, він визначить його як «греко-католицький». Саме так визначає його і згаданий вище Василь Козьмик. Але чомусь у ЗМІ, а також на сторінці самого «Обнова-Fest», ми не знаходимо жодних вказівок про приналежність до УГКЦ. Навпаки, фестиваль подається як «незалежний» та «загальноукраїнський».

Звернемо увагу, що на сторінці сайту «Чернівецький промінь» його визначають як український: «Основна ідея «Обнова-фесту» – духовне та патріотичне обновлення всіх учасників, поєднання українських традицій із сучасним арт-простором. Щороку фестиваль присвячують знаменним подіям та історичним постатям. Цього року він присвячений 30-літтю Незалежності України»⁹⁸. Жодного слова про УГКЦ.

Отже, повстає природне питання до організаторів «Обнова-Fest», влади міста й області, адміністрації університету: Чому на цей захід запрошені тільки ієрархи УГКЦ? Виходить, що всі вони, найперше організатори, не вважають православних буковинців ані українцями, ані навіть носіями української культури. Ми вже не кажемо, що сама «Резиденція Буковинських митрополитів» безпосередньо пов’язана з життям та діяльністю одного з визначних українців, митрополита Євгена (Гакмана) (16.03.1793-12.04.1873), який «відіграв винятково важливу роль у справі заснування Чернівецького університету»⁹⁹.

У підсумку маємо реальну провокацію, яка мусить поділити, а в подальшому і посварити буковинських українців, бо, де-факто, з благословення очільника УГКЦ та бездіяльності державних структур, греко-католицька організація оприлюднила тезу «українець – це виключно греко-католик». Здогадатися, на кого працює така позиція під час гібридної війни з Росією неважко.