28 жовтня 2025 року | 15:03 у розділах: Вселенський патріархат, Головна
сторінка Orthodox Times переклад з англійської Віталія Йоник
Виступ Вселенського патріарха Варфоломія під час урочистого засідання
Святого Синоду Православної Церкви Румунії був глибоким і насиченим
посланнями у всі напрямки.
У своїй промові Вселенський патріарх розмірковував про історію Церкви,
значення Вселенських соборів, ієрархічну структуру Церкви та благословенний
інститут Пентархії.
«У межах цього священного устрою, — підкреслив він, — архієпископ
Константинополя був призначений його слугою і служителем».
Він додав, що кожен із його попередників, хто сходив на патріарший престол
Константинополя, вірно й послідовно служив цій честі, а виконання обов’язків
цього служіння твердо закріпило й підтвердило на практиці першорядне
становище архієпископа Константинополя в Церкві.
Вселенський патріарх також наголосив, що Церква Константинополя ніколи не
сприймала свою роль як привілей чи владу, а радше як служіння — присвячене
навчанню, духовному вихованню та зміцненню структури церковного життя.
«Усе це, — зазначив він, — відбувалося без гордості чи самозвеличення, адже
Церква Константинополя ніколи не почувалася й не діяла як володарка, а як
істинна мати для дітей, довірених їй Церквою».
Він також згадав про «поспішні зміни в православному житті», що відбулися
головним чином у XIX столітті, зазначивши, що Матір-Церква
Константинополя «вміла перетворювати гіркоту на солодкість, а необхідність —
на чесноту, демонструючи своєю терплячістю та поблажливістю, що вона
справді є і залишається спільною Матір’ю всіх православних християн».
Таким чином, — продовжив Вселенський патріарх, — попри всі помилки та
етноцентричні уявлення про церковні справи, Матір-Церква мала мужність
звертатися до складних ситуацій, що виникали, та знаходити для них
вирішення.
Він також говорив про важливість автокефалії в місцевих православних
церквах, наголосивши, що цей церковний устрій існує для служіння Церкві.
«Вона ні не передує Церкві, ні не стоїть над нею — і, безперечно, не може
існувати незалежно від неї», — підкреслив він.
Патріарх також наголосив на життєво важливому значенні канонічного устрою
Церкви.
«Після стількох років, — зазначив він, — має бути зрозуміло, що нічого доброго
не вийшло з підміни церковних критеріїв, заснованих на парафіях, критеріями,
заснованими на етнічній приналежності.
Немислимо — і це в багатьох відношеннях суперечить духові віри, — щоб у тій
самій області існувало стільки православних єпископів, які при цьому
перебувають у євхаристійному спілкуванні один з одним.
Ми не можемо виправдовувати невиправдане новими термінами чи словесною
акробатикою. І ми не можемо передавати Церкві завтрашнього дня як традицію
те, що насправді є помилкою. Справжня традиція — це лише те, що істинне й
здорове, а не те, що слід відкинути».
Він також відповів на «безладні голоси», що лунають у деяких Церквах і
стверджують, ніби Матір-Церква втратила свою відповідальність.
«Якби те, що вони кажуть, було правдою, — зазначив він, — то як узагалі могли
б існувати ці Церкви?
Їхня інституційна основа та структура існують виключно завдяки невтомному
промислу Великої Церкви Христової».
Патріарх пояснив, що ті, хто робить подібні заяви, «підривають самих себе та
чинять негативний вплив на сучасне життя Церкви».
«Та ми не боїмося за майбутнє, — продовжив він, — бо Святий Дух, який є
самою сутністю Церкви, відділить кукіль від пшениці й збереже хліб життя
чистим.
Ми шкодуємо, що змушені говорити про це, але не можемо мовчати, коли
поширюється хибна думка, що архієпископ Константинополя втратив право
апеляції (еклітон) і повноваження, що з нього випливають».
Фото: Нікос Папахрісту
